Study Guide – Кінцевий іспит з Культури – 10 і 11 кляси – травень 2008

Церковна Музика

  1. Найстарша доба нашої церковної музики –
    з прийняттям християнства приходить в Україну східня церковна музика. Це богослужебний спів, що прийшов до нас з Греції.
    • Називається греко-словянський спів
    • Прийшов у системі осьмогласія (окрема мелодія на кожний голос, яких є 8)
    • Мав мелодійний, одноголосний характер, без гармонії
  2. Друга Доба в розвитку церковної музики
    • Доба багатоголосся – гармонійна, поліфонія
    • Поліфонія прийшла до нас із заходу через Польщу, через школи, бо в католицькій церкві вже віддавна вживали гармонійного співу.
    • Берестейська Унія – 1596 – обєднання української Церкви з Римом - мала вплив на розвій поліфонії
  3. Київська Академія була важним осередком церковної музики
    Тут плекали спів і взагалі музику. Тут перше писали церковні концерти – великі хорові концерти.
  4. В другій половині 18 ст. церковна музика розвивається під італійським впливом, бо наші композитори студіювали в Італії, а італійці, учителі музики, працювали в Україні і в Москві.

    Найважніші представники італійського церковного стилю в нашій музиці є: Максим Березовський, Дмитро Борнянський і Артем Ведель

    Максим Березовський – студіював у Київській Академії і був членом царської придворної капелі в Петербурзі. Концерт „Не отвержи мене во время старости” і „Вірую”

    Дмитро Бортнянський – також був членом царської придворної капелі в Петербурзі та їздив на музичні студії то Італії. Здобув собі славу дириґента і композитора. Написав прекрасні церковні твори, 35 концертів на 4 голоси, 10 концертів на два хори, співи до Служби Божої, 4 опери.

    Артем Ведель - студіював у Київській Академії. Його твори війшли аж у 20 ст. бо ранше була цензура. Написав 2 концерти на два хори, 19 концертів на 4 голоси, Богослужебні пісні, Службу Божу, і інші.
  5. 20 століття: на загал наші композитори занедбали церковну музику. Але були такі: Леонтович, Кошиць, К. Стеценко, Козицький, Кишакевич.

    Андрій Гнатишин - сучасний композитор на еміґрації у Відні при церкві св. Варвари. Написвав композиції для церковних хорів між ними „Вірую”
*****************************************************************

Микола Лисенко - композитор і етнограф


(1842-1912)

Творцем української нaціонaльної музики був Миколa Лисенко. Його музикa спирaлaся нa бaгaтствa нaродної творчости.

Лисенко був не тільки композитором і музичним виконавцем але і етнографом. Він збирав українські народні пісні і студіював їх форму і будову. Цим Лисенко дав основу для української національної музичної культури. Усе звертав увагу на відмежування української пісні від російської. Він був першим українським правдивим оперним композитором.

Його музикa:

  • опери (Утопленa, Наталка Полтавка. Різдвянa ніч, Тaрaс Бульбa, Ноктюрн). Це є приклади його етничної творчости – базовані на українській історії і фолькльорі.
  • Дитячі опери – Козa Дерезa, Пaн Коцький
  • Композиції- до слів Шевченкa (Музика до Кобзаря)
  • Композиції до слів Франка, Грінченка, Лесі Українки
  • Фортепіянові твори (українська сюїта, рапсодії, і інші)
  • Фолькльорнa музикa

Лисенко підніс українську художну музику до рівня справжнього мистецтва.
*****************************************************************

Український Театр у Княжій Добі

Початки українського театру були дохристиянські обряди: ходження з козою та Маланкою на Новий рік і розігрування при цьому комікних сцен, драматизоване виведення веснянок-гаголок та обжинок, купальські ігри де були багато розмов-діялогів, весілля і подібне.

У княжі часи – виступи скоморохів – це були для розваги глядачів

  • Гумористичні сценки
  • Танці
  • Акробатика
  • Виконання пісень з мімікою
  • Виступи з маріонетками

Вони виступали на ярмарках і під час свят. На фресці Совійському соборі в Києві зображено одну таку групу скоморохів.

Проїжджали в Україні трупи акторів з Німеччини та інших країн - були теми і поеми, які описували службу князеві, оборону рідних земель, лицарську честь, помсту (revenge), допомогу бідним.

Значну драматизацію вносили у свої виступи барди, що у супроводі музикного інструменту і виконували напів-співані рецитації поем про успіхи лицарів.

Український Театр в Козацьких часах

В кінці ХVІ ст. за західно-европейським прикалдом в Україні появилася релігійна драма. Спочатку вона мала характер біблійних описів подій. Постала різдвяна драма і великодня драма.

Спочатку їх ставили у церквах, але коли почали вкючати сцени з щоденного життя, їх ставили на подвірях церков, а пізніше на ярмарках.

Головні види релігійних драм були:

  • Містерії – описували події повязані з упадком людини з раю і відкупленням людського роду Христом
  • Міраклі – що описували події з життя святих та їх чудес
  • Мораліте – мали повчальний характер і представляли боротьбу Добра і Зла за душу людини

по школах – „шкільний театр” ( це були часи під Польщею) Театральна техніка стояла високо. Найкращі декорації були в Києво-Могилянські Академії. Були ефекти цікаві з допомогою машин (літання, хвилювання моря, дими; приклад: проковтування Йона китом – whale swallowing Jonah). Під російським впливом при кінці 18-го ст. п`єси в Могилянській Академії були заборонені. Лишився тільки вертеп в ляльковому театрі (пов’язані з різдвянними звичаями).

Інтермедії – короткі веселі сценки між діями довгих драм – мета була розвеселити глядачів – теми були події з народнього життя, знущянна польськиз панів над селянами – виконані українською народною мовою

Ляльковий вертеп – дія проходила у дво-поверховому домі-вертепи. Горішний поверх – описував дії повязані з народженням Христа аж до убивства невинних дітей з наказу Ірода. Долішний поверх – весела друга частина – комічні сценки з сучасного життя